ДП «Гринявське лісове господарство», Полонина «Луковиця»

Мальовнича полонина «Луковиця»
Карпатський край багатий славним історичним минулим, самобутньою гуцульською культурою та славиться щирою гостинністю горян.
Вівчарство — одна з найвідоміших та найдавніших професій в гуцульському краю. Мабуть, кожен чув про романтику в горах, отари овець, ватру на полонинах, смачну бринзу, зварену ватагами та карпатський чай.

Зокрема, на високогірній полонині «Луковиця», яка примикає території Гринявського лісництва ДП « Гринявське ЛГ», працівниками лісгоспу відновлено традиційне скотарство та виготовлення молочної продукції за технологіями дев’ятнадцятого століття. Тут створено окремий підрозділ, який орендує полонину «Луковиця» і займається розведенням овець та реалізацією продукції вівчарства.

Зрозуміло, що праці було багато, оскільки полонина є віддаленою та розташована на висоті 1300 метрів над рівнем моря. Лісники зробили дорогу, яка простягнулася крутими серпантинами серед гір та спільними зусиллями «колода до колоди» спорудили традиційне житло вівчарів – «стаю», а там вже й вівчарник(стайню) для корів та овець.

Згодом тут виросли і маленькі альтанки та зони відпочинку для туристів. Полонина «Луковиця» стала справжньою перлиною для туристів та подорожуючих. Тут вівчарі не лише тримають господарство, але й охоче приймають туристів, проводять майстер-класи із приготування карпатських сирів. На початку літа, п’ятеро вівчарів женуть сюди отари корів та овець, і живуть поруч з ними аж до ранньої осені.

Виробництво та асортимент продукції:
Сир, бринза, вурда, будз – це головні різновиди гуцульського сиру. Відрізняються вони за кольором, смаком, структурою і технологією приготування. Кому довелось хоч раз дегустувати справжні полонинські ласощі, ніколи не забуде ніжний присмак сиру із  запахом ватри, прянощі трав та смерекового лісу. Особливо смакує солодкувата вурда, яку роблять вівчарі з молока з додаванням жентиці (сировитки ), що залишається в казані після приготування бринзи.

Наша пристрасть – це величні Карпатські гори, багаті на звичаї та обряди, ми віримо в те що, традиції наших предків вдасться відродити .

Ми пишаємося, що є єдиним лісовим господарством в Україні, яке створило унікальний підрозділ з розвитку вівчарства та тваринництва

Довіра для нас – це віра в працівників підприємства, які спільно можуть зробити великі справи.

Відгуки туристів про полонину «Луковиця» Галина Батюсь:

“Ходіть вам покажу, заглєжив вже молоко, будемо робити будз, – кличе Кирило Кирилович. Під великим казаном, вже розкладена ватра – процес пішов. В стаї душно, пахне димом, я вдивляюсь вгору, там відпочиває сир – ближче до неба, подалі від людей.

Полонина Луковиця, Верховинського району. На висоті 1503 метри, під румунським кордоном , де в хмарах видніється дикий Буркут – нас зустрічає Гринявське лісництво.

“Боже, яка тут краса.  Влітку тут у стаї, полонинській хаті, господарюють ватаг та пастухи. Випасають худобу – корів, овець та виготовляють бринзу, сметану, будз, вурду, масло.

Знайомимось із Іван Пуршега він тут головний, контролює процес. Показує нам як працюють, відпочивають, приймають туристів. На території є будиночки, де можна заночувати, або посидіти, посмакувати автентичні сири. В “святая святих’ господарює ватаг Кирило Кирилович. Чоловікові біля 70-ти, на Луковиці він 8 років, а так стажу на полонині вже понад 20-ть. В нього дисципліна. Все має бути чисто, акуратно, щоб ніде мушка не пролетіла. Питає: “А що там у Львові? Я в 71 році там на будові був. Кажу, та ви б не впізнали, Львів вже зовсім інший.” Ех , відпочивати треба – каже нам. Приїхати на тиждень, щоб розслабитись, відпочити, а то все біжите, біжите

“Одного разу ведмідь приходив вночі, підійшов близько до корів, – розказує Іван. Пастух почув, побудив всіх, наробили шуму, корів потім ще шукали, вночі все лагодили…Нікуди не дінешся, дика природа, тварини.

Бринза тут смачна, а ще не так давно отримала статус географічного зазначення. Це означає, що бринза має бути виготовлена на висоті не менше 700 метрів над рівнем моря, з молока корів, традиційних для цієї місцевості, без консервантів, за традиційною технологією.»

У 2018 році, представники ДП «Гринявське лісове господарство» взяли участь у Міжнародному гуцульському фестивалі, який проходив у місті Яремче. В рамках фестивалю на полонині Ґорґан проходило свято «Полонинський клич», в якому Гринявський лісгосп зайняв перше місце в номінації «Найкращий ватаг» і був нагороджений «Призом пам’яті Віталія Яремчука».