up
Напишіть Нам
Напишіть нам і ми зв'яжемось з вами

“Карантин не давав такого збою, як війна”. Що змінилося для карпатських виробників продуктів

Із початку повномасштабної війни український бізнес постав перед серйозними викликами. Це стосується не лише територій, де безпосередньо тривають бойові дії. Так, щоб дізнатися про це детальніше, ми поспілкувалися з малими виробниками продуктів, об’єднаних спілкою “Смак Українських Карпат”. 

Смак Українських Карпат” – громадська спілка, що об’єднує виробників з екологічно чистих територій Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей. Може здатися, що у цих регіонах є можливість продовжувати роботу у звичному режимі, однак це далеко не так. Адже місцеві виробники стикаються з низкою проблем, що впливає і на продовольчий фронт, і на економіку країни.

Далі публікуємо історії виробників спілки, що розповіли – як працюють кооперативи у такий період невизначеності, що найбільше турбує зараз та як вдається продовжувати працювати.

Досвід кооперативу “Карпатські газди”, що розпочав роботу під час повномасштабної війни

Співзасновниця кооперативу “Карпатські газди” Катерина Тарасенко розповіла, що зареєстрували кооператив у квітні 2021 року, але із-за “ковідних” проблем розпочали працювати якраз з початком повномасштабної війни.

Пані Катерина у 2014 році виїхала з окупованого Алчевська Луганської області на Львівщину. Це другий проєкт, який вона розвиває тут. Спочатку була “Козяча ферма Двох Катерин”, яку довелося закрити, а тепер у селі Загірне з нуля розпочала спільну справу з місцевим підприємцем Василем Загородним – ферму-кооператив “Карпатські газди”.

“Один з напрямків роботи у нас запустився одразу. Мої знайомі розпочали шукати, щоб кудись сховатися від обстрілів, так у нас і з’явився прихисток для переселенців “Дах над головою” у Дашаві, що неподалік від кооперативу у Загірному. Зараз тут живе разом зі мною 46 людей”, – зазначила пані Катерина.

Щодо самого кооперативу у селі Загірне, то його активно розвивають. Спеціалізуються на виготовленні м’яких сирів з різними добавками, на продажу козячого молока. Щосуботи у літній сезон представляють свій товар на Фермерському ярмарку у Львові.

Працюють і над туристичними локаціями, адже є що показати людям – контактна ферма, зариблені ставки, зони відпочинку з альтанками та будиночки для проживання. Це все вже користується попитом серед відвідувачів. Таким чином розвивають не лише ферму, але і місце для реабілітації та релаксу.

Пані Катерина поділилася, що не виникало питань, чи зараз розпочинати працювати. Однак зазначила, що карантин для виробників не давав такого збою, як дала війна, а також розповіла про актуальні для них проблеми.

“Всі підприємці зараз стикаються з тим, що потрібно шукати нові канали збуту, адже туристів досить мало, у людей зменшилася здатність купувати. Відтак, ми переоцінюємо наші можливості та можливості покупців, підлаштовуємося під це.

Актуальне питання і щодо працівників. На виробництво складно знайти людину, яку можна було би навчити і вона працювала на постійній основі. До слова, вже пів року шукаю бухгалтера, якому готові показати всю роботу, але все ніяк не можу знайти”, – розповіла Катерина Тарасенко.

За її словами, крім проблем, які додала війна, для кооперативу “Карпатські газди” постає і багато персональних викликів.

“Ми маємо стадо кіз – добудовуємо велику стайню на 200 голів, потрібен і доїльний зал, на стадії будівництва сироварня, але на це треба дуже великі кошти. Є ціль добудувати ще приміщення для утримання наших свиней та курей. Саме ця продукція користується попитом.

Будівництво потребує великих вкладень, тому ще одна болюча проблема – пошук грошей, закордонних інвестицій, грантів. Хоча грантові програми від держави є,  але вони розраховані – або на великий бізнес, або там такі вузькі умови, що відкидається значна кількість можливих отримувачів. Так виходить, що неначе конкурс є, гроші є, але отримати немає кому. Насправді ж потрібні програми підтримки, що мали б реальний ефект для малих і мікро-виробників, яким дійсно ця допомога значуща”, – додала пані Катерина.